поцілити
Смотреть что такое "поцілити" в других словарях:
поцілити — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
поцілити — див. поціляти … Український тлумачний словник
поціляти — поцілити (кидаючи, спрямовуючи що н. у ціль, досягати її), у[в]лучати, у[в]лучити … Словник синонімів української мови
поцілений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцілити 1). || у знач. ім. поці/лений, ного, ч.; поці/лена, ної, ж. Людина, яку поцілили … Український тлумачний словник
поціляти — я/ю, я/єш, недок., поці/лити, лю, лиш, док., перех. і неперех., розм. 1) Кидаючи, спрямовуючи що небудь у ціль, досягати її; влучати. || Потрапляти в ціль (про кулю, бомбу і т. ін.). || Ударяти когось чим небудь. 2) тільки недок., неперех.… … Український тлумачний словник
улучити — влучити, улучати, влучати (про людину кидаючи щось / стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю тощо досягати цілі), у[в]цілити, у[в]ціляти, поцілити, поціляти, у[в]дарити, у[в]даряти, у[в]гатити, у[в]гачувати, у[в]садити, у[в]саджувати … Словник синонімів української мови
цілитися — (чим і без додатка спрямовувати зброю в ціль), цілити, мітити, націлюватися, націлятися, націлитися, прицілюватися, прицілятися, прицілитися, намірятися, наміритися, поціляти, поцілити, лучити; прикладатися, прикластися (з рушниці) Пор. наводити… … Словник синонімів української мови
ужалити — (вжали/ти), алю/, а/лиш, перех. Док. до жалити. || Укусити, впившися жалом у тіло (про бджолу, комара, змію і т. ін.). || Поцілити, впитися в тіло (про кулю, стрілу і т. ін.). || перен. Уразити дошкульним словом, поглядом і т. ін … Український тлумачний словник
получити — дієслово доконаного виду поцілити розм. получити дієслово доконаного виду поєднати діал … Орфографічний словник української мови
схыбнути — схыбну, неш, Пр. Промахнутись, не поцілити; помилитись … Словник лемківскої говірки
